Виставка вишитих речей у Кривому Розі

ЗАПРОШУЄМО

5 березня 2014 р.
час 15:30
місце проведення
«Ф-АРТ Галерея» (Кривий Ріг, вул. 30-річчя Перемоги,1)
виставка «Вишиття – як Життя»
СВОЄРІДНИЙ ТВОРЧИЙ ДОРОБОК З РОБІТ ЮРІЯ МЕЛЬНИЧУКА, РОБІТ ЙОГО ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ З ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬОК У НАРОДНОМУ ВБРАННІ ТА ЗРАЗКІВ АВТЕНТИЧНОГО ТРАДИЦІЙНОГО УКРАЇНСЬКОГО ШИТВА З ЙОГО ЗБІРКИ. ЦЕ – ВИШИТІ РУШНИКИ І СОРОЧКИ, ЧОЛОВІЧЕ ТА ЖІНОЧЕ ВБРАННЯ РІЗНИХ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ.
Ми раді будемо бачити вас на святі в українському вбранні!
Спільнота майстрів народного мистецтва
м. Кривий Ріг

ООН відсвяткує 200-річчя від дня народження Шевченка

У ООН збираються вшанувати українського поета Тараса Шевяченка та відсвяткувати 200-річчя від дня народження Кобзаря. Про це повідомляє сайт Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО).

Святкування заплановано на 27 лютого і відбудеться в одному з приміщень ООН у Нью-Йорку. Це перше свято української мови і культури в ООН, пише газета «День».
«Цього року вперше українці відзначатимуть це свято у кімнатах ООН, щоби вияснити наше відношення до своєї рідної мови і сказати про її історичні страждання. Ми знаємо що в ООН маємо підтримку, сам генеральний секретар Бан Кі-мун ставиться прихильно до нашої справи та журналісти при ООН розуміються на українській ситуації», – зазначила голова представництва від СФУЖО у Економічній та соціальній раді ООН Марта Кебало.

Під час заходу відбудеться виступ професора Торонтонського університету Максима Тарнавського, хору Прометей з Філадельфії, Братів Добрянських та вокального дуету «Лісова Пісня» Людмили Грабовської та бандуристки Алли Куцевич, а також читання Шевченкових творів та виставку Шеченківських видань.

Джерела

Газета «День»

Рідна країна

Козацька Масляна (Колодій) на «Мамаєвій Слободі»



Початок заходів як 1, так і 2 березня 2014 року о 12-00.
Гасло нашої козацької Масляної (Колодія), як і минулого року, залишається незмінним — «Вареники проти «блинов»!
Наші прадіди запорозькі козаки, кепкуючи над москалями, казали, що на Масляну «… і турки вареники їдять!». А про нас, православних християн, і мови не може бути!
Тож запрошуємо на «Козацьку Масляну» в «Мамаєву Слободу»!
З нагоди свята українського вареника з сиром, як головної страви на Масляну по обох берегах Дніпра, господинями «Мамаєвої Слободи» буде виліплено понад 20 000 вареників із солоним та солодким сиром!
Крім відтворення давнього українського обряду «Колодія», на слобідському ярмарковому майдані вже традиційно відбудуться командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов».
Дружні змагання відбудуться під козацьким гаслом: «Вареники чи Бліни»?

Неукраїнський «Вій» про псевдоукраїнців


До козацької доби нерідко звертається чомусь російський кінематограф. Отож бравий козак говорить правильною російською і є любителем «водки». В українців, проте, загострене сприйняття Гоголя. Досі кінолюбителі лають «Тараса Бульбу» росіянина Володимира Бортка. І чомусь здається, що на «Вія» Олега Степченка — фільм, який сьогодні виходить у прокат, — українці йтимуть, наче судді, і рівень скепсису може пом’якшити хіба що вдале 3D.
Головний герой тут не Хома Брут, хоча він у фільмі присутній. Дія відбувається у горах Трансильванії, отже, десь на межі України з Румунією, ймовірно на Закарпатті. Така географічна «затравка» позбавляє всю подальшу дію власне українського характеру; українці тут не зовсім українці, хоч і козаки, а хутір — не зовсім хутір, бо навколо скелясті гори, але спишемо на авторську інтерпретацію.

Молодий картограф Джонатан Грін (Джейсон Флемінг) потрапляє у Богом забуте село, де знайомиться зі справжніми козаками, які вчать його їсти сало і пити самогонку. Є тут місцевий священик (Андрій Смоляков), який боїться податись до церкви на пагорбі, і всіх застерігає туди ходити, бо місце начебто прокляте. Ось тут і випливає історія, що сталась рік тому: на Івана Купала померла дочка сотника, панночка (Ольга Зайцева). Як померла — невідомо, але перед смертю заповідала, аби її відспівував бурсак Хома (Олексій Петрухін). Три дні потому Брут із церкви зник, святилище поросло плющем, панночка там досі спочиває у труні, непохована, цвіте і не марніє, неначе лілії, що окутують її труну. А батько панночки — сотник (Юрій Цурило) — не знаходить собі місця і не йме віри у те, що дочка — відьма. Мешканці села ізолювали будинок захисним колом, намальованим крейдою, хрестяться та бояться чорта так, наче той до них щодня навідується.

Із перших хвилин фільму розумієш, що на екрані — не «класичний Гоголь». Один з акторів фільму, яких тут зібрана вражаюча команда, Віктор Бичков, розповідає, що у теперішню постмодерністську епоху просто розказати написане було б недостатньо: «Ми думали, що правильніше було б помістити феномен творчості Гоголя у «Вія», а не зосередитись на одній повісті». У цілому, через бажання включити все і одразу, міні–сюжетів та головоломок тут виявляється так багато, що хочеться поділити кіно на порції, а добру половину спецефектів викинути. До слова, комп’ютерна графіка у «Вії» виконана на найкращому рівні. Не для галочки, як–то кажуть. Зокрема, була використана камера, що знімала «Аватара» Джеймса Камерона.

Над «Вієм» працювали довгі сім років. Процес зупинявся, кочував із Чехії, де відбувались зйомки, у Англію, де робився звук. А звідти — в Німеччину на кольорокорекцію. В Україні фільм також побував, тут займалися пост–продакшном, а головний оператор картини — українець Ярослав Пілунський. «Зрештою, можна було б ще рік його робити, — жартує продюсер Олександр Куликов, — затягували, бо бачили всі огріхи, намагались виправити. У Чехії ми збудували окреме селище в горах для зйомок, навіть використали реквізит, який там залишився зі зйомок голлівудського фільму «Ван Хелсінг».

Можливість поділити кіно на порції побачили і самі творці. Сім років фільмування зрештою дозволяють розтягнути цю історію, як гармошку, на повноцінний серіал. Один із спонсорів фільму — «Інтер» — дав згоду на показ серіалу «Вій» одразу після світового прокату. А світовий прокат розписаний майже на рік. «Для показу в СНД ми приділили багато уваги автентиці, козацькій темі, українській міфології, тут фільм iтиме більше двох годин, адже глядач прийде перш за все саме на Гоголя, — пояснює продюсер. — Для світового прокату ми дещо скоротили фільм, залишили більше екшну».

Картина позиціонується як фільм жахів. У результаті по–справжньому страшно лише у сцені з панночкою, яка наосліп ходить по церкві, витягнутими руками намацуючи, де сховався Хома Брут. Сцена ця несвідомо відсилає глядачів до картини 1967 року з Куравльовим та Варлей у головних ролях — ось де було по–справжньому страшно. Водночас режисер i сценарист нового «Вія» Олег Степченко повсякчас збивається і на жартівливий настрій, словом, слідує за гоголівською манерою поєднувати комічне з бісівщиною.

До феномена Вія кінематографісти піходять без гоголівської інтерпретації. У Миколи Васильовича страховисько — справжня нечисть. «У старослов’янській міфології Вій — не зовсім лихий, — розповідає актор Іван Моховиков (у фільмі зіграв бурсака Халяву). — Це божество, яке стоїть на сторожі між світом добра та зла. У нашій картині було зроблено акцент на тому, що носієм справжнього лиха є передовсім людина».
Ганна ДАЦЮК
Україна молода

Де продати хендмейд?

Якщо ви є автором цікавих ручних робіт, ви завжди може виставити їх на продаж на сайті http://artkram.at.ua.

Послуги безкоштовні наразі. Сайта набирає обертів, є продажі з сайту.

Поспішайте визначити переможця!


Поспішайте віддати свій голос за вподобану роботу у конкурсі «Декор приміщення до зимових свят» за цим посиланням: http://vyshyvanka.ucoz.ru/forum/25-955-1

Переможець отримає журнали «Майстерня вишивки», відріз тканини, дрібнички, пошиті руками форумчанок-активісток.

Нагадуємо, віддати голос можна лише після реєстрації на форумі, а подивитись на роботи учасників можна і просто так!
Запрошуємо для голосування і натхнення сюди: http://vyshyvanka.ucoz.ru/forum/25-955-1

Також будемо вдячні вам за перепости!